Українські мальописні новини на 20.07.2021

💥 Про що говорили на Книжковому Арсеналі на дискусії «Проти мейнстриму. Які є альтернативи супергероям?» Ілля Стронґовський від Видавництво «Видавництво», Ярослав Мішенов від Vovkulaka, Руслана Коропецька від Ukrainian Assembly Comix і Катерина Клопенко від Fireclaw Ukraine, а також шановні пан Павло та пан Юрій від Чатових, ось основні тези:

1. Основу продажу мальописів в Україні роблять супергеройські комікси від Marvel та DC, що впливає на розуміння цього типу мистецтва як розважального, несерйозного, дитячого, через що страждають інші мальописні жанри, які також сприймають як щось несуттєве, не доросле, не вартісне. Це дуже бентежить пана Іллю. І це при тому, як заявив пан Ярослав, що насправді супергероїки як жанру не існує, бо це лише надбудова над жанрами фантастики, детективу, містики, пригод тощо. Але все ж таки, є чи нема супергероїки як жанру - через домінування супергероїв мальописи не можуть протистояти літературі, вирватися з, так би мовити, "супергеройського ґетто" і протистояти літературі як не менш серйозний вид мистецтва.

2.  Пані Руслана гмикнула і сказала, що ЮА Комікс то не дуже й бентежить, бо в них взагалі нема супергеройських коміксів, ЮАК видає українські мальописи, в цілому українські мальописи й є альтернатива супергероям (останнє вона не встигла сформулювати, хоча її думка йшла до цього). Пані Катерина сумно подивилася на мальопис про Текса, що принесла з собою, і сказала, що от взагалі складно Вогнепазурам сприймати супергеройську тематику як так сформовану проблему, бо, як не дивно, майже все що є в Вогнепазурів - це супергеройські комікси.

3. Пан Ілля запропонував разом єднатися і наваляти оцій от отій літературі, щоб знала, що мальописи сила, а література могила, пан Ярослав підтримав його думку, оскільки в створення артів, у творення малюнків вкладається стільки сили, поту й крові, що з ніякою книжкою не порівняти, й учасники дискусії під час обговорення того, що нерозуміння коміксів як мистецтва це радянська спадщина, небезпечно наблизилися до дискурсу про те, що ото треба брати й всіх навчати, як правильно розуміти комікси у школах, університетах та академіях і карати за нерозуміння. Але тут пан Павло не витримав і сказав *не дослівно*: "Якого біса? Досить скиглити. Ниття про "комікси для дітей" росте з совка, а нинішні дорослі, що народилися в 80-х і росли в 90-х і бачили переважно комікси в дитячих Мурзілках, Веселих картинках і Барвінках. Тож цілком природно чому вони думають, що комікси для дітей, бо так було коли ми росли інших ми не бачили. Та нині, коли ринок формується заново, всі ті дівчата і хлопці з видавництв формують бачення та розуміння молодших поколінь. В нас немає часу побиватися по прой*баним рокам, нам потрібні мальописи для всіх вікових категорій від 1+ до 18+ і ніякої проблеми з віком не буде і упередженість стосовно мальованих історій зникне як вареничок пана Юрія. Які б супергеройські комікси не були, але вони заклали фундамент, а далі треба оце не про те, що мальописи гірше за літературу нити, а завалювати ринок якісною продукцією, і тому давайте кажіть, як ви будете це робити?" Проте раптом якась дівчинка з залу своїм питанням про щось в стилі "мальописи - це файно?" відвернула увагу видавців і вони швиденько постаралися забути питання пана Павла, кажучи - ну звісно, мальописи - це файно, йопта.

4. Тут вже не витримав пан Юрій і запитав, чи треба взагалі шукати альтернативу супергероїці, якщо вона є тим локомотивом, що пробиває дорогу взагалі мальописам у сфері уваги сучасного реципієнта, де конкурентом коміксу є не література, а серіали, фільми, відео на ютубі й в тік-тоці, відеоігри тощо? Чому взагалі бути конкурентами з літературою, а не робити з нею колаби у цій війні за читача/глядача на цьому полі дійсно безмежного контенту? Як зауважив потім пан Павло - Марвел й ДіСі, та й інші зарубіжні комікс-видавці, й так роблять рекламу супергеройським історіям, безплатну для наших видавців, це дозволяє накопичувати базу споживачів, яка привчається до мальописів в цілому.

5. Й тут вже пані Катерина повстала, немов Дракула з могили, й перехопила ініціативу обговорення, оскільки Вогнепазури мають досвід, що і як то треба робити в цих міленіальських та зумерських інстаґрамах й тік-токах, почала розповідати, як дійсно складно захопити увагу і як в цьому допомагають популярні образи. Але отут дівчина підняла плакат, просигналізувавши про завершення часу, й дискусія завершилася.

⚡️ Пан Юрій й пан Павло продовжили обговорення основних концептів дискусії на дворі, й зробили висновок, що досить страждати, бо дехто думає, що комікси то для дітей, в цьому насправді нічого страшного, бо багато хто думає що й певні жанри літератури то для дітей, й певні фільми то для дітей, й відеоігри то для дітей - що не заважає всьому цьому розвиватися, поширюватися й популяризуватися, треба просто робити більше й краще, а тим часом ті діти, яким купували комікси, цілком продовжать їх собі й далі купувати, бо будуть краще за своїх батьків знати, що являють собою мальописи як види мистецтва.